Розпізнати булінг: як визначити та боротися з ним UA Recognize

Сонячного дня минулого тижня я був у парку й спостерігав, як граються діти. Я помітив молодого хлопця, який сидів сам на лавці з пригніченим виглядом. Він уникав зорового контакту й сидів, опустивши плечі. Поруч ще двоє дітей, на вигляд більш впевнені в собі, дражнили меншу дитину років чотирьох.


Цей сценарій був надто знайомий, і від нього мороз пройшов по спині. Це змусило мене повернутися у моє дитинство. Я хотів втрутитися, але насторожився, і я не бачив ні дорослих, ні батьків біля дітей. Щось підказувало не стримуватися.

Тож я підійшов до хлопчика, який пригнічено сидів на лавці, і сказав: “Що трапилося, друже? Ти в порядку?”

Хлопець підняв очі й кивнув, але я бачив, як тремтить його нижня губа. Я озирнувся й побачив, що двоє інших хлопців перестали дражнити меншу дитину й дивляться на мене. Я помахав двом старшим хлопцям і з легкою посмішкою сказав: “Все добре?”

Це почалося з мене на мить, а потім втекло. Хлопчик підбіг до свого брата, який сидів на лавці, і піднявся поруч.

“Де твої батьки?”, Я запитав.

“Мама повинна бути тут; Я думаю, що вона запізнюється”, — сказав старший хлопчик.

“Ці хлопці дражнили вас?”  Я запитав.

Обидва хлопчики дивилися собі в груди.

Подібних випадків з маленькими дітьми трапляється дуже багато. Я стикався з цим, коли був дитиною, і я впевнений, що багато хто з вас, читаючи це, також зіткнуться.

Справа в тому, що знущання не завжди такі очевидні, як ви думаєте. Важливо розпізнавати, коли хтось є об’єктом залякування:

  • Емоційний стрес: зверніть увагу на ознаки смутку, тривоги або страху, особливо якщо вони постійні.
  • Соціальна ізоляція: якщо хтось раптово стає ізольованим і уникає соціальних взаємодій, це потенційна ознака.
  • Зміни в навчанні чи роботі: стежте за зниженням оцінок
  • Незрозумілі травми: синці, порізи чи подряпини без чіткого пояснення можуть свідчити про фізичне знущання.
  • Втрачені або пошкоджені речі: хулігани можуть націлитися на особисті речі як спосіб залякування.

Але окрім захисту тих, хто став жертвою булінгу, також важливо, щоб ми виявляли хуліганів. Вони можуть не носити табличку з написом «хуліган», але певна поведінка може їх видати:

  • Повторна агресія: хулігани постійно вчиняють шкідливі дії.
  • Дисбаланс сил: вони часто націлені на тих, хто здається вразливим або іншим.
  • Відсутність емпатії: хулігани можуть не враховувати почуття чи потреби інших.
  • Задоволення від заподіяння шкоди: деякі хулігани знаходять задоволення, завдаючи шкоди іншим.
  • Групове залучення: Булінг може відбуватися індивідуально або групою

Як сторонні спостерігачі, ми відіграємо важливу роль. Багато разів ми можемо бути свідками сцен знущань і навіть розпізнавати їх як такі, але ми не впевнені, що робити або як підійти до ситуації. Я так відчув, коли побачив маленького хлопчика, який сидів на лавці. Але є речі, які ми можемо і повинні зробити, щоб втрутитися. Ми можемо або заохотити інших людей втрутитися, або зробити це самі, якщо це доречно. У певних випадках нам може знадобитися зателефонувати до влади, наприклад, до шкільного вчителя, поліції чи інспектора дорожнього руху.


Нам потрібно заохочувати людей втручатись і допомагати, коли вони стають свідками цькування. Щоб ефективно боротися з булінгом, ми можемо:

  • Створіть безпечне середовище: сприяйте відкритому спілкуванню та довірі.
  • Повідомляйте та документуйте: заохочуйте жертв і свідків повідомляти про інциденти.
  • Залучайте дорослих: вчителі, батьки або керівники можуть відігравати важливу роль у боротьбі з булінгом.
  • Надайте підтримку: пропонуйте консультації та емоційну підтримку жертвам.
  • Сприяти співчуттю та доброті: навчити важливості ставлення до інших з повагою.

Кожен із нас має усвідомлювати, що булінг є правопорушенням, і вживати заходів для вирішення цього питання. Ми всі відповідальні за побудову добрішого та безпечнішого світу. Так само, як у сценарії з парком раніше, якщо звернути увагу на наше оточення та діяти, це може суттєво змінити чиєсь життя.

Втручання та сповіщення відповідних органів влади, коли ми стаємо свідками знущань як сторонні спостерігачі, — це не просто моральна відповідальність; це необхідно. Перш за все, це може запобігти подальшій шкоді. Булінг може мати руйнівні та довгострокові наслідки для психічного та емоційного благополуччя жертви, які зазвичай тривають усе життя. Втручаючись, ми розриваємо цикл жорстокого поводження та надаємо жертві негайне полегшення.

Більше того, втручання стороннього спостерігача надсилає потужне повідомлення про те, що знущання є неприпустимим. Це кидає виклик культурі мовчання, яка часто оточує випадки булінгу, створюючи середовище, де така поведінка буде менш імовірною. Це сприяє почуттю спільності та солідарності, коли люди збираються разом, щоб захистити один одного.

Що ще важливіше, втручання стороннього спостерігача також може допомогти хулігану. Це може служити тривожним дзвінком, змушуючи їх протистояти наслідкам своїх дій і потенційно заохочуючи їх шукати допомоги або змінити свою поведінку.

Нам потрібно переконатися, що, де це можливо, навчені фахівці зможуть належним чином вирішити ситуацію, провести розслідування, якщо необхідно, і надати відповідну підтримку як жертві, так і хулігану. Це підсилює думку про те, що булінг — це не лише проблема шкільного подвір’я, а проблема суспільства, яка заслуговує серйозної уваги та заходів.

Важливо навчити хлопців і дівчат протистояти цькуванню. Коли ми прищеплюємо цінність відстоювати те, у що вони вірять з раннього дитинства, це стає керівним принципом, який супроводжує їх протягом усього життєвого шляху.

Коли вони сьогодні вчаться захищати меншу дитину від хуліганів, вони закладають основу для майбутнього, де вони будуть протистояти переслідуванням на вулиці через п’ять років і коли стануть дорослими.

Зрештою, ця рання освіта та формування характеру дає їм змогу протистояти корумпованим політикам і промисловцям, членам родини чи близьким друзям, які можуть спробувати скористатися перевагами молодих чи слабких. Це сприятиме відновленню суспільства через зразкове лідерство.

Навчання мужності та співчуття перед обличчям несправедливості в молодому віці дає змогу нашій молоді будувати світліше, справедливіше майбутнє.

Давайте об’єднаємося, щоб створити безпечніший світ для всіх нас.